

Чесно, щодня одне й те саме питання – скільки ще йтиме цей дощ?
Усі неймовірно брудні, просто як чушки. Прибирання перетворюється на випробування. Підлога вольєра – під дахом, там сухо. Але собаки та суху частину протягом дня теж перетворюють на мокру). Тому в хід іде тирса.
Сьогодні обговорювали питання із працівником: «А якщо уявити, що у нас біля вольєрів немає доріжок? Просто наступали б ногою та провалювалися. От як би ми ходили та прибирали?»
Не реально ні прибрати, ні наступити туди, де немає доріжок.
Так, у нас є одне завдання, яке ми не можемо закінчити).
І, як ви, напевно, вже здогадалися, справді йдеться про стежки!)
Ми ніяк не можемо їх здолати)
Знову привезли плитку і тільки-но зібралися стелити стежки в саду – то мороз, то дощ.
Загалом місяць ми не можемо закінчити цю роботу!
Цілий місяць!
Але тішить, що попри все ми вже на фінішній прямій!
А ось і головна свинка притулку!) Мокрий, брудний, з поглядом «я не хотів, воно саме»)).
І на крик «Тільки не лягай!», він якраз усіх слухає! І лягає!)