

Дорогі люди! Незабаром Новий рік!
Час достатку. Час домашнього затишку та тепла. Час душевного спілкування із близькими.
Вигляньте будь ласка у вікно. Там морозно, темно і незатишно, чи не так? Але у цій темряві хтось намагається просто вижити.
Ви їх бачите? Навряд. Тому що ці істоти ховаються по кутках під’їздів, під капотами машин, у підвалах. Вони живуть незримо та тихо. І вмирають так само…
Вигляньте у вікно, я прошу вас! І подивившись на небо, подякуйте йому за те, що там, за вікном не ви. Що у вас є вдосталь їжі, є теплий будинок та близькі. Що ви народжені людиною. І вам дуже пощастило!
Я прошу вас підтримати тих, кому пощастило набагато менше. Адже зовсім поруч із вами хтось просто намагається вижити. Нагодуйте їх. Пустіть у під’їзд погрітися. А краще подаруйте комусь із них дім!
Адже це правда, що ви народжені людиною?