«Невігластво є найбільшим злочином, бо воно є причиною всіх людських страждань. Воно змушує вас цінувати те, що позбавлене будь-якої цінності, і прийняти ілюзії за реальність, присвячуючи життя вічній гонитві за фантомами власної свідомості, і при цьому нехтувати дійсно цінним, тим без чого неможливо досягти щастя.

Сіддхартха Гаутама

Прийшли сусіди. Попросили роботу. Нема чого їсти.

Це саме ті сусіди, які писали на мене доноси в усі інстанції. Що ж із вами не так, люди? Зібрала всіх круп по пачці, відлила банку олії, набрала сумку картоплі. А ось «вибач» так і не почула…

Якщо чесно, мені вже не треба. Ще півроку тому я була б цьому рада. Нині мені вже не треба. Нині я рада, що змогла допомогти. Так, зараз дуже важко. Я тягла всі запаси на зиму, щоб ми не потребували. Все літо я працювала, щоб мати щось із їжі взимку. А тим часом вони писали «листи щастя» всім, кому могли.

Нерозумно пояснювати, що ці собаки не винні в тому, що вони народилися і йти їм нікуди. Нерозумно писати, що ви по суті їсте їхній хліб. Просто хочеться написати, якщо ви їх не любите, та й просто їх боїтеся – пройдіть повз. Не спричиняйте їм зла. Не варто погано думати, а тим більше чинити погане.

Ті, хто був вами гнаний звідусіль, простягли вам руку допомоги, і знову віддали вам свій край хліба.