

Сьогодні доставили 3 мішки каші, і м’яса є ще на тиждень.
Туго зовсім зараз із кормами. Ні, вони, звісно, є, якщо є гроші.
Але ми свідомо перейшли на каші, тому що нам треба було забезпечити дуже велику кількість локацій, що опікуються нами. Ми отримали гуманітарний корм, але вирішили роздати його на пустирі, у села Одеської області, пенсіонерам, які опікуються тваринами, та інші локації, які регулярно обслуговуємо.
Ситуація кращою не стає, війна триває.
Ще місяць у натяжку ми варитимемо каші, а далі буде дуже жарко. Каша псується вже на вогні.
Корми потрібні як повітря!
Якщо ситуація не зміниться, то через місяць ми не зможемо закрити критичні точки годування…