Пампіду

Приютська собака, яка вже понад 5 років у сім’ї – Пампіду)

Про цю дівчинку варто розповісти докладніше.

Взяли її у сім’ю дуже інтелігентні люди. Вони спеціально приїхали за нею, бо вона на фото було найнещаснішею.Наприкінці лютого 2020 року на вигулі ввечері Пампіду злякалася чогось і рвонула разом із рулеткою, куди очі дивляться. Холод стояв пекельний, ожеледиця, а ми з Сашком і з Оленою прочісували район у пошуках втікачки. Добре, що вчасно був розміщений пост у Фейсбуці, і люди стали відгукуватися. Там бачили, туди бігла. Загалом, звичайно, жах. Але їй вдалося забігти в один із під’їздів і її помітили. Усе! Вона була майже вдома.

Так маленька Пампіду познайомила і подружила мене з двома прекрасними та дуже мною коханими людьми – із Сашком та Оленою. Ці люди завжди безкорисливо допомагали чим могли. Сашко воює, але він знаходить можливість скинути гроші на корм для Затоки. А з Оленкою я можу хоч щодня говорити. Найбільша кількість ріпостів – це Олена! Якщо у когось залишилися собачі препарати, то вона спершу мені зателефонує і запитає, чи треба.

У сім’ї Пампіду ласкаво кличуть Дуда. Не Анджей)

Собаки поєднують людей! Дякую вам, друзі, за дружбу! Люблю вас!

Привіт від домашньої Пампіду!

У сім’ї новий член, і тепер це її “телевізор”)).

Саша та Олена взяли її в сім’ю ще до війни, а потім вийшло так, що ми стали дружити. Дуже теплі стосунки з господарями переросли у міцну та справжню дружбу.

Саша та Олена затяті шанувальники нашого притулку, вболівають за вихованців та допомагають нам усім чим можуть!

Привіт та привітання з Новим роком від уже давно домашньої Пампіду)

Їй завжди є що сказати, і в цьому вся її суть! Крихітну собаку зустріли на Об’їзній дорозі в Одесі – перелякані очі, виснажений вигляд і хрипкий голос – на той момент чотирилапу можна було описати саме так. У голові в людини відразу спливала думка: “А чи не кинули її тут напризволяще?”

Одностайно було ухвалено рішення забрати хвостату до Центру Перетримки Собак “Мої живі собаки”. Вже за кілька днів стане ясно, що ця зустріч стала доленосною для Пампіду. Адже після обстеження у ветклініці фахівці в один голос твердили: “Пес стільки часу залишався голодним, що його навряд чи вдасться врятувати…”.

Але співробітників Центру такий висновок медиків не зупинив і собаку взялися рятувати! Починаючи від кількох грамів молока погодинно та закінчуючи повноцінним триразовим харчуванням.

Пампіду стрімко йшла на виправлення. З кожним днем ​​собака змінювався: тіло поступово набирало масу, в очах з’являлася іскра, а хрипкий голос перетворювався на дзвінке “Гав!”.

До речі, про прізвисько. Ім’я Пампіду вже в Центрі собаці присвоїли неспроста: малеча стрімко боролася за життя і перемогла у цьому протистоянні! І до фінішу свого оздоровчого шляху дісталася абсолютно здоровою, красивою собакою! Таку історію наприкінці супроводжували слова: “Пум-пум-піду!”.

На сьогоднішній день Пампіду – це маленька і цікава собака Центру Перетримки, яка успішно влилася в колектив чотирилапих і який часто називають “актрисою”. Пояснення цьому просте, – у різних ситуаціях вона вміє поводитись по-різному і за цим дуже цікаво спостерігати.

Все чого не вистачає цій “акторці”, це Хазяїна. Пампіду пройшла дуже довгий шлях, щоб заново навчиться любити.

А чи Ви готові відповісти їй взаємністю?