

Тиждень почався так, як і закінчився.
Води, як і раніше, немає. Сьогодні рівно тиждень.
Це все дуже сумно.
Сьогодні запустили гідрофор та почали подавати воду для собак нагору із резерву. А його залишилося лише 3 тонни. Це все зовсім не тішить. І, на жаль, це швидко скінчиться.
Крім того, раптово довелося зіткнутися з тим, що за фактом звернутися нема до кого. Є якийсь роботяга поблизу, приїжджав, поломку не виявив. Є ще якесь КП, яке теж не розуміє, що відбувається, і може лише припустити, що просто на насосній станції немає світла.
Стає очевидним, що нас просто загнали у кам’яний вік! Але найстрашніше інше – немає водовозів. А це взагалі кінець світу!
Дякуємо Лілії Пєновій, яка з нами цілий день шукала водовоз.
Перша партія вечері вже готова.
На вечерю приготували 70 літрів каші та 40 кг м’яса. Готуємо частинами. На пічці міститься каструля з кашею та каструля з м’ясом. І так 2 заходи. Олія додається і частини змішуються в кінці безпосередньо перед подачею.
З завтрашнього дня тимчасово уникаємо каш. Сьогодні швидко привезли корм. І далі поки що на ньому.
Такі справи…
Давно хотілося поділитися, як ми опалюємося.
І можете уявити, що в нас все автоматизовано! Все продумано, з урахуванням запасів (на випадок, коли скрізь все знищено і закінчилося).
Але все одно не минає дика тривога. А як же бідні господарки інших притулків, де немає опалення, автоматики, сонячних батарей? Це дуже страшно, коли така маса тварин на тобі, і ти відповідаєш за їхнє життя, то стає не просто не по собі, стає дуже моторошно.
Так, війна, як не крути. То з каністрами, то з відрами, то генератор…
Загалом такі новини у нас на початку тижня!