- mlnkvl911@gmail.com
- +38 067 160 63 23
- Стати волонтером
- Допомогти притулку
- Нас підтримують
10 листопада 2025
10 листопада 2025
10.11.2025
11 листопада 2025
11.11.2025
Дорослими стають не тоді, коли заводять дитину, а тоді коли вмирає останній, хто пам’ятає дитиною тебе самого.
Поки жива мама, ти чиясь дитина. Не має значення скільки тобі років. Не має значення ким ти став. Вона пам’ятає тебе маленьким, беззахисним, нужденним. І це тримає тебе у ролі дитини. Навіть якщо тобі за сорок.
А потім вона вмирає, і з нею вмирає остання людина, для якої ти був дитиною.
І ось тоді ти стаєш дорослим. Остаточно. Безповоротно. Тому що більше нема того, хто пам’ятає тебе беззахисним. Хто вибачить будь-яку помилку. Хто завжди прийме.
Ти сам стаєш старшим поколінням. Тим, на кого дивляться, як на дорослого. Тим, хто більше не дитина ні для кого.
І це страшніше, ніж здається. Тому що бути дитиною було дуже безпечно.
