

Вирішили зробити генеральне прибирання, перше генеральне прибирання за 15 місяців з початку війни.
Навколо притулку є територія, яку ми називаємо господарьским двором.
Він огороджений, але таким чином, щоб кожен мокроносий зміг потрапити на цю територію на нічліг, попити води та поїсти. Людина туди не зможе проникнути, а от тварина легко!
Раніше, до пожежі, вздовж огорожі стояли будки та годівниці вздовж огорожі, був сінок. Але торік це все було знищено вогнем.
Ми побудували вольєр з відчиненими дверцятами, скосивши вхід до краю. Це захищатиме від холоду та протягів узимку.
Коли відчиняємо двері в кам’яний дровник, на підлозі бачимо подушки із сіна. Собаки, що біжать повз, знають, що ми їм завжди раді, і що у них тут є сніданки та вечері. Вони своїми «каналами» повідомляють один одному, що ми не проти їхнього сусідства, а навіть дуже «за»!
Таким чином, ми обростаємо новими друзями і як би шепочемо їм: «Передайте всім, хто потребує – ми вас любимо і дуже чекаємо»!
Крім самої території притулку, є також необхідність прибирання від трави прилеглої навколо притулку території площею понад 2га. Наразі вдалося прибрати половину.
Впоралися на тверду «п’ятірку»! Дякуэмо!