Півтора роки тому ми з Алісою були в Олександрівці у справах. Спускаючись вниз по одному з провулків, помітили цього пса. Він був дуже голодним.
Харчування в машині не було, все вже роздали. Вирішили швидко змотатися в магазин і купити йому чогось їстівного. Попросили його дочекатися.
Після повернення з мішком кормом його і слід застудив.
Обшукали всі навколишні провулки, але він зник.
Повернулися додому, але пес не виходив із голови.
Залишилося діло за малим – знайти його!
Приїхавши вдруге, підняли на ноги всіх. Коли ми його знайшли, він був вкрай виснажений. І виявилося, що цей пес узяв під свою опіку одного бездомного дідуся! Глухого, напівсліпого дідуся… Він виходив його, ходив і просив їжу, але не для себе – він носив старому…
Ми назвали його Барні!
І ось більше року він у сім’ї! Нині живе з бабусею.
Яким красенем він став! Розумний, добрий, сумлінний, чесний!
У нього тепер багато своїх володінь, трохи підробляє Пастухом).
Барні передає вам привіт!
История Барни
Барні шукає дім!
Віком трохи менше року.
З щепленням, кастрований, оброблений від паразитів абсолютно здоровий.
Ми знайшли його вздовж траси в Олександрівці.
Худий, зацькований, не довірючий людям пес бігав у пошуку їжі та води.
Але зараз вдалося повернути віру у людей.
Виявилося, що він дуже любить людей і дуже лагідний.
Дуже розумний пес, дуже потребує сім’ї, своєї власної людини, найкращого господаря на світі!
15 листопада завдяки нашим волонтерам і, зокрема, Ганні Ярмуш, знайшли та забрали до притулку чудового доброго та трохи сумного песика Барні.
Але перед притулком його привезли до клініки до ветерінара, який дуже дбайливо й уважно оглянув Барні та провів усі необхідні процедури.
І тепер Барні передає усім привіт зі свого тимчасового будиночка у притулку!
І, звісно ж, мріє!
Про свою сім’ю, про свою рідну людину, про свій постійний будинок на все життя!
